Уклінно просимо заповнити Опитування про фемінативи  


‹‹   Попередня     Головна     Наступна





Леонтій ВОЙТОВИЧ

КНЯЗІВСЬКІ ДИНАСТІЇ СХІДНОЇ ЄВРОПИ
(кінець IX — початок XVI ст.):
склад, суспільна і політична роль

Історико-генеалогічне дослідження



Львів - 2000



У монографії досліджується правляча еліта Східної Європи кінця IX — початку XVI ст.: князі з династії Рюриковичів і Гедиміновичів, а також іншого походження, їх персональний склад, роль у розвитку суспільства та політичних подіях. Показано взаємини всередині князівської верстви, аналізуються питання демографії, спадкового права і шлюбної політики, стосунки з іншими верствами суспільства, церквою, містами, вплив князів на розвиток війська і військової справи, культури, розвиток і збереження державних інституцій і самої державності.




ЗМІСТ



ВСТУП


Розділ перший. ДЖЕРЕЛА

1.1. Джерельна база. Загальні зауваження

1.2. Літописи і хроніки

1.3. Князівські і монастирські архіви. Дипломатичні акти і листування

1.4. Приватні грамоти і акти (майнові, судові, гродські і земські)

1.5. Метрики литовська, мазовецька і коронна

1.6. Родовідні книги. Сімейні родоводи

1.7. Пом'яники ж джерела з генеалогії княжих родин. Любецький пом'яник. Спроба ідентифікації князівських імен

1.8. Холмський пом'яник. Спроба ідентифікації князівських імен

1.9. Києво-Печерський пом'яник. Спроба ідентифікації князівських імен

1.10. Пом'яник Супральського монастиря. Спроба ідентифікації князівських імен

1.11. Гербівники як джерело з генеалогії княжих родин

1.12. «Teraturgema» Афанасія Кальнофойського як джерело з генеалогії княжих родин

1.13. Наративні твори XII-XVII ст. використані як джерело з генеалогії княжих родин

1.14. Розрядні книги. Військові і урядові реєстри. Шляхетські легітимації

1.15. Житія та легенди

1.16. Надгробки. Епітафії. Некрологи. Граффіті

1.17. Портрети. Мініатюри. Іконографічні матеріали. Монети. Печатки

1.18. Археологічні джерела



Розділ другий. ІСТОРІОГРАФІЯ

2.1. Українська історіографія

2.2. Російська історіографія

2.3. Польська історіографія

2.4. Інша зарубіжна історіографія



Розділ третій. РЮРИКОВИЧІ. ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД

3.1. Династія Рюриковичів

3.2. Ізяславичі Полоцькі

3.3. Князі Друцькі

3.4. Ярославичі. Перша галицька династія

3.5. Ізяславичі. Турово-пінські князі. Четвертинські. Сокольські

3.6. Святославичі. Чернігівські, муромські і рязанські князі

3.7. Ольговичі. Чернігівські і сіверські князі

3.8. Ольговичі. Гілка Михайловичів. Одоєвські. Воротинські

3.9. Ольговичі. Карачевська гілка

3.10. Ольговичі. Таруська гілка

3.11. Рязанська династія

3.12. Пронська династія

3.13. Всеволодовичі

3.14. Мономаховичі. Мстиславичі

3.15. Волинська гілка Мономаховичів. Болохівські князі. Острозькі. Заславські

3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії

3.17. Мономаховичі. Юрійовичі. Ростовська, Суздальська, Московська і Тверська гілки



Розділ четвертий. ЛИТОВСЬКІ ДИНАСТІЇ. ГЕДИМІНОВИЧІ. ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД

4.1. Литовські і жемайтські князі. Князі Гольшанські

4.2. Гедиміновичі

4.3. Монвидовичі

4.4. Гедиміновичі. Наримунтовичі. Князі Ружинські. Князі Корецькі

4.5. Гедиміновичі. Євнутовичі. Князі Мстиславські

4.6. Гедиміновичі. Ольгердовичі

4.7. Ольгердовичі. Андрійовичі. Князі Полубенські

4.8. Ольгердовичі. Дмитровичі. Трубецькі

4.9. Ольгердовичі. Костянтиновичі. Чорторийські

4.10. Ольгердовичі. Володимировичі. Олельковичі-Слуцькі. Бельські

4.11. Гедиміновичі. Ольгердовичі. Федоровичі

4.12. Гедиміновичі. Ольгердовичі. Ягеллони

4.13. Гедиміновичі. Ольгердовичі. Корибутовичі

4.14. Гедиміновичі. Ольгердовичі. Лукомські

4.15. Гедиміновичі. Ольгердовичі. Семеновичі

4.16. Гедиміновичі. Кейстутовичі

4.17. Гедиміновичі. Корятовичі

4.18. Гедиміновичі. Любартовичі



Розділ п'ятий. КНЯЗІВСЬКІ РОДИНИ НЕВСТАНОВЛЕНОГО І ОРДИНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

5.1. Князі невстановленого походження

5.2. Князі половецького і кабардинського походження

5.3. Князі ординського походження. Чингізиди



Розділ шостий. КНЯЗІВСЬКА ВЕРСТВА І СУСПІЛЬСТВО КИЇВСЬКОЇ РУСІ (IX-XIII ст.)

6.1. Князівська верства. Демографія

6.2. Спадкове право і шлюбна політика

6.3. Князі та інші верстви суспільства

6.4. Князі і церква

6.5. Князі і міста

6.6. Князі і військо

6.7. Князі і культура



Розділ сьомий. КНЯЗІВСЬКА ВЕРСТВА В ДОБУ УДІЛЬНИХ КНЯЗІВСТВ (середина XIII - початок XVI ст.)

7.1. Демографія. Князівські родини. Загадка вигаснення князівських родин на межі XVI-XVII ст.

7.2. Зміни у спадковому праві і шлюбній політиці

7.3. Зміни у суспільних відносинах. Поділ князівської верстви

7.4. Князі і церква

7.5. Князі і міста

7.6. Князі і військо

7.7. Князі і культура

7.8. Князі і традиції державності


ВИСНОВКИ


ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА










Відомості про членів династії розміщені за принципом генеалогічних таблиць. Генеалогічні таблиці розроблені за загальноприйнятою методикою та згідно родового старшинства. Публіковані нами раніше таблиці за розгорненою схемою (505) розширені і уточнені. Для певної компактності (розгорнені таблиці на великих форматах швидко зношуються і виходять з ужитку) ми звернулися до стовпчикових таблиць, які стають дедалі популярнішими у генеалогічних публікаціях.

Цифра у лівій колонці таблиці означає порядковий номер особи. Цифра у правій колонці таблиці означає порядковий номер батька. Особи розміщені за родовим старшинством. Римськими цифрами позначені коліна, починаючи від Рюрика, Гедиміна або родоначальника для інших.

Умовні позначення також загальноприйняті:

* дата народження

† дата смерті

~ шлюб або дата шлюбу

NN ім'я невідоме.

Першим іменем стоїть княже ім'я, другим - хрестильне (де воно відоме), наприклад: Ярослав-Георгій, Корибут-Дмитро. Чернечі імена подані тільки в коментарях. Якщо у князя було прізвисько («Віщий», Мудрий», «Косий» і т.д.), то воно стоїть після імен. У такому порядку проставлені імена і в алфавітному покажчику, поданому у кінці книги. Родові прізвиська та подвійні (хрестильні) імена на алфавітний порядок покажчика не впливають, хоча і наведені в ньому для окремих осіб.

У таблицях і в тексті вказані родоначальники і час відокремлення від дерева Рюриковичів або Гедиміновичів окремих князівських, а потім і дворянських родин. Наведені відомості про князівства й уділи, в яких правили окремі князі. Основна увага приділена особам малознаним і вперше введеним до подібних таблиць, а також дискусійним проблемам.







Леонтій Войтович. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. — 649 с.
ISBN 966-02-1683-1




Попередня     Головна     Наступна


Етимологія та історія української мови:

Датчанин:   В основі української назви датчани лежить долучення староукраїнської книжності до європейського контексту, до грецькомовної і латинськомовної науки. Саме із західних джерел прийшла -т- основи. І коли наші сучасники вживають назв датський, датчанин, то, навіть не здогадуючись, ступають по слідах, прокладених півтисячоліття тому предками, які перебували у великій європейській культурній спільноті. . . . )



 


Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Iзборник. Історія України IX-XVIII ст.