[Жаклін Рюс. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки. — К., 1998. — 669 с.]

‹‹   Попередня     Головна     Наступна

Жаклін РЮС

ПОСТУП СУЧАСНИХ ІДЕЙ

Панорама новітньої науки

Київ — 1998

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА. МІЖ ДОГМАМИ І ПОРОЖНЕЧЕЮ — СУЧАСНА ДУМКА

Інвентарний опис . . . . . . . . . . . . . . . 5

Крах світогляду . . . . . . . . . . . . . . . 6

До нового мислення та етики . . . . . . . . . . . . . . . 6

Структура цієї книжки . . . . . . . . . . . . . . . 7

ФІЛОСОФСЬКИЙ ВСТУП: НІЦШЕ, ПРОРОК XX СТОРІЧЧЯ

1. Крах цінностей: Ніцше — клініцист європейського нігілізму . . . . . . . . . . . . . . . 11

2. Пастки, наставлені метафізикою і діалектикою . . . . . . . . . . . . . . . 14

3. Трагічна радість . . . . . . . . . . . . . . . 17

Частина перша. ФІЛОСОФСЬКИЙ КРАЄВИД 1930 — 1960-х РОКІВ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . 20

Розділ перший. АТМОСФЕРА І КЛІМАТ

1. Соціальна та культурна спадщина . . . . . . . . . . . . . . . 22

2. Політична спадщина: від морасизму до комунізму і сталінізму . . . . . . . . . . . . . . . 28

3. Гуманістична і класична філософська спадщина . . . . . . . . . . . . . . . 31

4. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 34

Розділ другий. НЕОПОЗИТИВІЗМ ТА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ, ДВА ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ ПЕРІОДУ 1930 — 1960-х років

1. Віденський гурток і феноменологія: два головні напрямки, що зберігали своє провідне становище аж до кінця п’ятдесятих років . . . . . . . . . . . . . . . 35

2. Віденський гурток і логічний позитивізм . . . . . . . . . . . . . . . 38

Походження і впливи: Фреґе, Расел, Вітґенштайн . . . . . . . . . . . . . . . 38

Віденський гурток: невдала спроба здійснити позитивізм . . . . . . . . . . . . . . . 46

3. Гусерль і феноменологія . . . . . . . . . . . . . . . 56

Побудувати новий фундамент рефлексії . . . . . . . . . . . . . . . 56

Небезпеки, що загрожують сучасній філософській думці та культурі . . . . . . . . . . . . . . . 56

Справжня наука духу . . . . . . . . . . . . . . . 58

Подолання опору суб’єкта та об’єкта: інтенціональність . . . . . . . . . . . . . . . 59

Криза європейських наук . . . . . . . . . . . . . . . 60

4. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 62

Розділ третій. ГАЙДЕҐЕР: БЛУКАННЯ ЗАХІДНОЇ КУЛЬТУРИ ДАЛЕКО ВІД БУТТЯ

1. Провідна думка: сучасність ставиться під сумнів . . . . . . . . . . . . . . . 64

2. Буття і час: пошуки сенсу буття . . . . . . . . . . . . . . . 64

3. «Гайдеґер Перший» і «Гайдеґер Другий» . . . . . . . . . . . . . . . 66

4. Буття і метафізика . . . . . . . . . . . . . . . 66

5. Новітні часи й техніка . . . . . . . . . . . . . . . 68

6. Висновки: зривання покриву з нашої сучасної долі . . . . . . . . . . . . . . . . 70

Розділ четвертий: ТЕЧІЇ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ: У СФЕРІ ВПЛИВУ ГУСЕРЛЯ Й ГАЙДЕҐЕРА — ВІД МЕРЛО-ПОНТІ ДО САРТРА І ЯСПЕРСА

1. Дерево екзистенціалізму . . . . . . . . . . . . . . . 72

2. Жан-Поль Сартр (1905-1980 pp.) . . . . . . . . . . . . . . . 74

Усе — дія . . . . . . . . . . . . . . . 74

Приречені на свободу . . . . . . . . . . . . . . . 75

Критика діалектичного розуму (1960 р.) . . . . . . . . . . . . . . . 76

Особистість . . . . . . . . . . . . . . . 78

3. Сімона де Бовуар (1908-1986 pp.) . . . . . . . . . . . . . . . 81

4. Мерло-Понті (1908-1961 pp.) . . . . . . . . . . . . . . . 83

Повернення до власне речей . . . . . . . . . . . . . . . 83

Тіло і плоть . . . . . . . . . . . . . . . 85

Обрій історії . . . . . . . . . . . . . . . 86

5. Ясперс (1883 — 1969 pp.) . . . . . . . . . . . . . . . 89

Філософія — роздуми про свободу . . . . . . . . . . . . . . . 89

Нічний досвід і пограничні ситуації . . . . . . . . . . . . . . . 90

6. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 92

Розділ п’ятий. МАТЕМАТИКА І ПРИРОДНИЧІ НАУКИ: КІЛЬКА НАПРЯМКІВ РОЗВИТКУ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XX СТОРІЧЧЯ

1. Математика й логіка . . . . . . . . . . . . . . . 95

Математика . . . . . . . . . . . . . . . 95

Логіка . . . . . . . . . . . . . . . 99

Стосунки між математикою і логікою . . . . . . . . . . . . . . . 104

Висновки: кінець абсолютних істин . . . . . . . . . . . . . . . 106

2. Фізика . . . . . . . . . . . . . . . 108

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 120

3. Біологія . . . . . . . . . . . . . . . 121

Бурхливий розвиток генетики з 1900-го по 1953 рік . . . . . . . . . . . . . . . 121

Загальна концепція трансформізму . . . . . . . . . . . . . . . 122

4. Епістемологія в першій половині XX сторіччя . . . . . . . . . . . . . . . 125

5. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 131

Розділ шостий. НАУКИ ПРО ЛЮДИНУ: КІЛЬКА ДОСЯГНЕНЬ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОРІЧЧЯ

1. Від духовних наук до наук про людину . . . . . . . . . . . . . . . 132

2. Фройд і теорія підсвідомого . . . . . . . . . . . . . . . 133

3. Адлер і Юнґ: два дисиденти . . . . . . . . . . . . . . . 137

Адлер (1870 — 1937 pp.) . . . . . . . . . . . . . . . 137

Юнґ (1875 — 1961 pp.) . . . . . . . . . . . . . . . 139

4. Соціологія: від німецької соціології до Реймона Арона . . . . . . . . . . . . . . . 143

5. Соціальна психологія і Морено . . . . . . . . . . . . . . . 149

6. Висновки щодо наук про людину . . . . . . . . . . . . . . . 151

Розділ сьомий. РІЗНОВИДИ МАРКСИЗМУ . . . . . . . . . . . . . . . 152

1. «Відкриті» варіанти: від Дердя Лукача до Анрі Лефевра . . . . . . . . . . . . . . . 153

2. На околицях марксизму: Франкфуртська школа . . . . . . . . . . . . . . . 156

3. Альтюсер . . . . . . . . . . . . . . . 160

4. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 164

Розділ восьмий. ДОРОГИ ДО СУЧАСНОСТІ: КОЛИ З’ЯВИЛОСЯ НАШЕ СЬОГОДНІ

1. Криза європейського гуманізму: гріхи проти духу (Гусерль) . . . . . . . . . . . . . . . 165

2. Під сумнівом унітарпі або моністські погляди на історію: Попер, Реймон Арон, Мерло-Понті . . . . . . . . . . . . . . . 169

3. Від критики ідеологій до аналізу бюрократичних режимів і сталінізму: Касторіадіс і Лефор . . . . . . . . . . . . . . . 175

4. Ключовий твір XX сторіччя: «Шлях до рабства» (Гаєк) . . . . . . . . . . . . . . . 180

5. Початок ери невизначеності . . . . . . . . . . . . . . . 183

6. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 184

Частина друга. РОЗРИВИ І ПЕРЕТВОРЕННЯ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . 186

Розділ перший. СИМПТОМИ . . . . . . . . . . . . . . . 188

1. Атмосфера: «Речі» . . . . . . . . . . . . . . . 188

2. Структуралізм, провісник зламів . . . . . . . . . . . . . . . 190

3. Постіндустріалніш структури і занепад метаоповідей . . . . . . . . . . . . . . . 195

4. Занепад і смерть марксизму-ленінізму та інших синтетичних доктрин . . . . . . . . . . . . . . . 202

5. Філософія в новітньому світі: занепад? . . . . . . . . . . . . . . . 206

6. Ера порожнечі: Нарцис . . . . . . . . . . . . . . . 209

7. Щастя й ефермерпе: видимість і видовище . . . . . . . . . . . . . . . 212

8. Криза культури . . . . . . . . . . . . . . . 215

9. Криза освіти . . . . . . . . . . . . . . . 221

10. Наука і невпорядкованість . . . . . . . . . . . . . . . 224

11. Підсумки: запепад Заходу . . . . . . . . . . . . . . . 225

Розділ другий. ХВОРОБА НАШОГО ЧАСУ, НІГІЛІЗМ І КРИЗА ОСНОВ

1. Діагноз Ніцше: прихід нігілізму . . . . . . . . . . . . . . . 227

2. Кілька сучасних образів нігілізму . . . . . . . . . . . . . . . 232

3. Потрясіння метафізики, від Гайдеґера до Дерида: криза метафізичних основ . . . . . . . . . . . . . . . 236

4. Криза основ релігії: священне начало відступає в тінь? . . . . . . . . . . . . . . . 245

5. Деконструкція полів думки Заходу . . . . . . . . . . . . . . . 248

6. Криза основ наукового знання . . . . . . . . . . . . . . . 250

7. Висновки: невизначеність реального . . . . . . . . . . . . . . . 255

Частина третя. ЧАС АВАНТЮРНИХ ПРИГОД

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . 258

Розділ перший. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ МАТЕМАТИЧНИХ, ФІЗИЧНИХ І БІОЛОГІЧНИХ НАУК

1. Нове сучасне відкриття науки . . . . . . . . . . . . . . . 260

2. Кілька головних характеристик сучасної науки і сучасної епістемології . . . . . . . . . . . . . . . 262

Наука, побудована на припущеннях, — замаскована реальність Складний підхід: від простого до неоднозначного, від впорядкованості до невпорядкованості . . . . . . . . . . . . . . . 266

Від індивідуального суб’єкта до наукової спільноти . . . . . . . . . . . . . . . 268

Висновки: невизначеність і поступ наук . . . . . . . . . . . . . . . 272

3. Епістемологія математики . . . . . . . . . . . . . . . 272

Чи існують математичні об’єкти? Платонізм чи конструктивізм? . . . . . . . . . . . . . . . 273

Формалізація та аксіоматизація: проблеми визначеності та єдності математики й логіки . . . . . . . . . . . . . . . 281

Невпорядкованість і математика . . . . . . . . . . . . . . . 290

Математика й експериментальні науки . . . . . . . . . . . . . . . 295

Підсумки: творчий розвиток чи застій у математиці? . . . . . . . . . . . . . . . 297

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 300

4. Епістемологія фізичних наук . . . . . . . . . . . . . . . 301

Питання методу: чи існує метод? . . . . . . . . . . . . . . . 301

Питання методу: від простого до складного . . . . . . . . . . . . . . . 303

Нові уявлення про науку та її історію: схема Куна . . . . . . . . . . . . . . . 311

Війна з реальним: питання впорядкованості й детермінізму . . . . . . . . . . . . . . . 316

Впорядкованість і невпорядкованість . . . . . . . . . . . . . . . 318

Від детермінізму до індетермінізму . . . . . . . . . . . . . . . 322

Реабілітований час . . . . . . . . . . . . . . . 329

Кілька головних ідей та напрямків наукового пошуку у фізиці . . . . . . . . . . . . . . . 334

Підсумки. Агонія платонізму? . . . . . . . . . . . . . . . 340

5. Епістемологія біології . . . . . . . . . . . . . . . 343

Що таке живий організм? Самоорганізація . . . . . . . . . . . . . . . 343

Кілька сучасних аспектів філософії живого . . . . . . . . . . . . . . . 349

Випадковість і необхідність, хаос і впорядкованість у біології . . . . . . . . . . . . . . . 360

Від прикладної біології до проблем біоетики та соціобіології . . . . . . . . . . . . . . . 362

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 369

6. Висновки: кінець ери усталених істин . . . . . . . . . . . . . . . 369

Розділ другий. ЛЮДИНА І НАУКИ ПРО ЛЮДИНУ . . . . . . . . . . . . . . . 371

1. Психоаналіз і психологія . . . . . . . . . . . . . . . 372

Підсвідоме і розвиток аналітичної теорії . . . . . . . . . . . . . . . 373

Французькі дослідження і висновки: Лакан . . . . . . . . . . . . . . . 377

Нові підходи в психології . . . . . . . . . . . . . . . 381

Коґнітивні науки і нейронауки . . . . . . . . . . . . . . . 386

Психологія — наука про комунікацію? . . . . . . . . . . . . . . . 390

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 393

2. Нова історія . . . . . . . . . . . . . . . 394

Від події до тривалих протяжностей . . . . . . . . . . . . . . . 395

«Повернення події»? . . . . . . . . . . . . . . . 398

Нові підходи: кількісні оцінки в історії . . . . . . . . . . . . . . . 402

Експлікативні схеми: занепад давніх парадигм . . . . . . . . . . . . . . . 403

Сучасні дебати: — ілюзія чи реґуляторна ідея? . . . . . . . . . . . . . . . 407

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 408

3. Сучасна соціологія . . . . . . . . . . . . . . . 408

Нові принципи й парадигми: суспільство і природа; порядок і невпорядкованість . . . . . . . . . . . . . . . 409

Нові методи: індивідуалізм, «якісний» підхід . . . . . . . . . . . . . . . 412

Кілька зон дослідження: віддання переваги, влада, стратегії . . . . . . . . . . . . . . . 415

Рентгенографія сучасних суспільств . . . . . . . . . . . . . . . 419

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 424

4. Антропологія і етнологія: сучасні перспективи . . . . . . . . . . . . . . . 424

Структурна антропологія і «структуралістський» пошук . . . . . . . . . . . . . . . 425

Реабілітація примітивних суспільств і примітивного мислення . . . . . . . . . . . . . . . 427

Що таке міф? . . . . . . . . . . . . . . . 432

Етнологія розвинених суспільств . . . . . . . . . . . . . . . 436

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 439

5. Висновки до розділу наук про людину . . . . . . . . . . . . . . . 439

Розділ третій. КІЛЬКА МОВНИХ НАПРЯМІВ І ПРОБЛЕМ

1. Мова, аналітична філософія і лінґвістика . . . . . . . . . . . . . . . 440

2. Аналітична філософія . . . . . . . . . . . . . . . 444

Визначення . . . . . . . . . . . . . . . 444

Народження аналітичної філософії . . . . . . . . . . . . . . . 446

«Другий Вітґенштайн» . . . . . . . . . . . . . . . 451

Оксфордська школа . . . . . . . . . . . . . . . 454

Американська аналітична й постаналітична філософія: Джон Р. Сірл та Вілард Вен Ормен Квайн . . . . . . . . . . . . . . . 460

3. Лінгвістика . . . . . . . . . . . . . . . 467

Фердінан де Сосюр, батько-засновник . . . . . . . . . . . . . . . 468

Структурна лінґвістика: Празька школа, Копенгагенська та ін. . . . . . . . . . . . . . . . 471

Наум Хомський: критика таксономічного структуралізму . . . . . . . . . . . . . . . 480

Від Бенвеніста до Ажежа . . . . . . . . . . . . . . . 484

4. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 488

Розділ четвертий. ЛЮДИНА І ФІЛОСОФІЯ

1. Французькі ніцшеанці: Фуко, Делез . . . . . . . . . . . . . . . 490

Мішель Фуко . . . . . . . . . . . . . . . 490

Жиль Делез . . . . . . . . . . . . . . . 501

2. Комунікативна раціональність (Габермас) . . . . . . . . . . . . . . . 508

3. Філософія дії і спільноти: Рорті і прагматизм . . . . . . . . . . . . . . . 514

4. Герменевтика: Ґадамер і Рикер . . . . . . . . . . . . . . . 517

Ґадамер . . . . . . . . . . . . . . . 518

Рикер . . . . . . . . . . . . . . . 520

5. Повернення до духу вчення Карла Маркса? . . . . . . . . . . . . . . . 526

6. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 526

Розділ п’ятий. ЕТИКА І ПОЛІТИКА

1. Етика . . . . . . . . . . . . . . . 528

Етичне життя: кінець аксіологічних орієнтирів . . . . . . . . . . . . . . . 529

Мудрість радості й щастя: Жиль Делез і Робер Мізраї . . . . . . . . . . . . . . . 531

Трагічна мудрість: Марсель Конш і Клеман Росе . . . . . . . . . . . . . . . 536

Світло античності: П’єр Адо і Мішель Фуко . . . . . . . . . . . . . . . 541

Трансцендентна мудрість: Левінас і Атлан . . . . . . . . . . . . . . . 547

Етика для технологічної доби . . . . . . . . . . . . . . . 553

Мораль і комунікація: К. О. Апель і Ю. Габермас . . . . . . . . . . . . . . . 555

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 559

2. Політична філософія . . . . . . . . . . . . . . . 559

Відкриття філософією першопрохідців сучасної політичної думки: від Реймона Арона до Ганни Арендт . . . . . . . . . . . . . . . 559

Що таке демократія? . . . . . . . . . . . . . . . 563

Що таке справедливість? Що таке прозорий суспільний лад? Що таке право? . . . . . . . . . . . . . . . 568

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 576

3. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 576

Розділ шостий. СУЧАСНА ЕСТЕТИКА

1. Криза ідеалу прекрасного . . . . . . . . . . . . . . . 577

2. Криза смислу: сміттєві ящики смислу . . . . . . . . . . . . . . . 580

3. Криза творчості . . . . . . . . . . . . . . . 583

4. Забутий естетикою «жах перед прекрасним» . . . . . . . . . . . . . . . 585

5. Кілька галузей дослідження: музика, живопис, література, кіно . . . . . . . . . . . . . . . 587

6. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 594

Розділ сьомий. СУЧАСНА РЕЛІГІЙНА ДУМКА

1. Еволюція і відступ релігійного феномену . . . . . . . . . . . . . . . 596

2. «Реванш Бога» . . . . . . . . . . . . . . . 599

3. Християнська релігійна думка: Рене Жирар . . . . . . . . . . . . . . . 603

4. Християнська думка: Мішель Анрі і містицизм метра Екгарта . . . . . . . . . . . . . . . 609

5. Християнська думка: праці Ж.-Л. Маріона і Ж.-Л. Кретьєна . . . . . . . . . . . . . . . 612

6. Оновлення релігійної юдейської думки: від Розенцвайґа до Левінаса . . . . . . . . . . . . . . . 616

7. Вивчення ісламської містики: від Масиньйона до Корбена й Жамбе . . . . . . . . . . . . . . . 619

8. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . 624

ПІДСУМКИ: ПОСТУП СУЧАСНИХ ІДЕЙ

1. Крах цінностей XIX сторіччя . . . . . . . . . . . . . . . 625

2. Народження сучасного світу . . . . . . . . . . . . . . . 626

3. Відкриття нових перспектив . . . . . . . . . . . . . . . 628

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . 628

ГЛОСАРІЙ . . . . . . . . . . . . . . . 630

БІБЛІОГРАФІЯ . . . . . . . . . . . . . . . 642

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК . . . . . . . . . . . . . . . 654

Рюс, Жаклін. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки / Пер. з фр. В. Шовкун. — К: Основи, 1998. — 669 с. — ISBN 966-500-071-3

У книжці «Поступ сучасних ідей» Жаклін Рюс подає широку панораму найновітніших течій сьогоднішньої світової науки, приділяючи головну увагу крахові усталених істин та виникненню нових обріїв у філософії, математиці, фізиці, біології, науках про людину, лінґвістиці, етиці, естетиці, політології й теології. Свій огляд та висновки авторка ілюструє численними уривками з праць учених, які справили найбільший вплив у тих галузях сучасної думки, що тут розглядаються.

Jacqueline Russ. LA MARCHE DES IDÉES CONTEMPORAINES. Un panorama de la modernité.

‹‹   Попередня     Головна     Наступна